Я заснував Слов’янський художній альянс, оскільки мистецтво завжди було одним із найважливіших способів мого зв’язку зі світом. Ще задовго до створення організації мене приваблювали візуальне оповідання, традиційне майстерність та творча робота, що несе в собі відчуття стабільності. Серед безлічі художніх форм, з якими я стикався під час подорожей, мозаїка незмінно виділяється як одна з найбільш вражаючих і довговічних.
Я американець, але моє світобачення сформувалося завдяки численним подорожам. Я відвідав усі п’ятдесят штатів США та багато подорожував Європою, Близьким Сходом, Карибським басейном та іншими регіонами. Мої подорожі привели мене в Україну, Росію, Грузію, Японію, Італію, Єгипет, Шотландію, Ірландію, Мексику, Канаду, Ямайку, на Багами, у Гондурас та Об’єднані Арабські Емірати. Кожне місце мало свої художні традиції та візуальну мову, проте мозаїки незмінно привертали мою увагу, куди б я не вирушив.
Мій досвід в Україні, Росії та Грузії справив на мене особливо сильне враження. У цих регіонах мистецтво мозаїки не обмежується музеями чи монументальними пам’ятниками. Деякі з найбільш вражаючих мозаїк можна побачити в повсякденному житті. Автобусні зупинки, пішохідні підземні переходи, житлові будинки та невеликі громадські споруди часто прикрашені вигадливими та продуманими мозаїчними композиціями. Навіть найпростіший транспортний павільйон можна перетворити на щось візуально вражаюче.
Спостереження за тим, як така увага приділяється звичайним просторам, справило на мене незабутнє враження. Ці мозаїки підносять повсякденне життя на новий рівень. Вони демонструють переконання, що краса має бути доступною кожному, а не призначеною лише для елітних закладів. Стоячи на сільській автобусній зупинці або чекаючи на узбіччі дороги, оточений ретельно складеними візерунками та зображеннями, я відчував глибоку повагу до митців, які вважали, що ці місця заслуговують на художню увагу.
Що робить ці твори ще більш видатними, так це те, що їхні автори часто залишаються невідомими. Багато мозаїк створювалися колективно, рідко підписувалися або не підписувалися взагалі і встановлювалися без будь-якої надії на визнання. Увага була зосереджена на самій роботі та спільноті, якій вона слугувала. Сьогодні існує незліченна кількість мозаїк, про які немає жодних відомостей щодо того, хто їх спроектував, хто розмістив кожен елемент або які історії художники сподівалися зберегти.
Моє захоплення цими творами ґрунтується на майстерності, а не на ідеології. Слов’янські мозаїки демонструють виняткову технічну майстерність — від вибору матеріалів до колірного балансу та композиції. Вкладена праця — величезна. Кожна плитка вирізається, розміщується та закріплюється з особливою ретельністю. Навіть через десятиліття багато мозаїк зберігають чіткість, текстуру та емоційну виразність, незважаючи на вплив погоди та часу.
Після неодноразових візитів я почав помічати щось тривожне. Багато з цих мозаїк зникають. У кількох країнах колишнього радянського блоку реконструкція та оновлення міст прискорили знесення старих споруд. У рамках більш широких зусиль з декомунізації будівлі, пов’язані з минулими епохами, часто зносяться або зазнають значних змін. У процесі цього мозаїчні твори мистецтва, вбудовані в ці споруди, знищуються без документування, збереження чи громадського обговорення.
Найбільше мене турбує те, що саме мистецтво рідко розглядається окремо від споруди, яку воно займає. Автобусні зупинки, фабрики, житлові квартали та громадські об’єкти замінюються, щоб звільнити місце для нового будівництва, часто без урахування мозаїчних робіт, вбудованих у їхні стіни. Ці твори зникають непомітно, забираючи з собою майстерність, бачення та культурну пам’ять, які вони уособлюють.
Ця втрата не є абстрактною. Як тільки мозаїка знищена, її неможливо відтворити. Матеріали можуть бути довговічними, але знання, контекст і майстерність художника є неповторними. Без фотографій, записів або зусиль із збереження цілі масиви творів зникають з історії.
Це усвідомлення стало для мене поворотним моментом.
Слов'янський художній альянс було створено з метою зосередити увагу на мозаїці як на виді мистецтва. Його місія зосереджена на майстерності, матеріалах, символіці та культурній цінності. Мета полягає не в просуванні політичних наративів чи історичних ідеологій, а у визнанні та збереженні художніх досягнень. Ці мозаїки заслуговують на те, щоб їх розуміли в ширшому контексті світового мистецтва, а не відкидали чи знищували через мінливі обставини.
Мозаїки за своєю суттю є колективними творами. Вони створюються поетапно, часто командами майстрів, і призначені для загальних громадських просторів. Це робить їх особливо придатними для освіти, документування та залучення громади. За допомогою досліджень, фотографії, письмових робіт та інформаційно-просвітницької діяльності Слов’янський художній альянс прагне забезпечити, щоб ці твори були побачені, вивчені та запам’ятані.
Мої подорожі до Італії та Єгипту ще більше зміцнили це бачення. У цих регіонах традиції мозаїчного мистецтва ретельно зберігаються та передаються з покоління в покоління, незалежно від епохи, в яку вони були створені. Спостереження за такою повагою до майстерності зміцнило моє переконання, що слов'янські мозаїки заслуговують на таку саму увагу.
Слов’янський художній альянс існує з метою підвищення обізнаності. Ми прагнемо надавати доступну інформацію про техніки мозаїки, регіональні стилі та проблеми збереження. Таким чином ми сподіваємося стимулювати глибокі дискусії про те, як громади цінують і захищають свою художню спадщину.
В основі цієї організації лежить захоплення. Захоплення митцями, які працювали з терпінням і точністю. Захопленням спільнотами, які радо приймали мистецтво у повсякденному житті. І захопленням твором, який продовжує передавати красу ще довго після того, як його творці пішли з життя.
Створення Слов’янського художнього альянсу стало природним продовженням моєї багаторічної взаємодії з мистецтвом та подорожами. Воно є зобов’язанням шанувати майстерність скрізь, де вона існує, та забезпечити, щоб ці чудові мозаїки не були втрачені для історії без визнання.