Ви, мабуть, щодня проходьте повз неймовірні твори мистецтва, навіть не помічаючи їх. У містах колишнього Радянського Союзу величезні мозаїчні фрески покривають фасади будівель, станції метро та громадські площі — деякі з них висотою в кілька поверхів, складені з тисяч і тисяч ретельно викладених плиток. Це не просто прикраси. Це монументальні твори мистецтва, які простояли десятиліттями, незважаючи на час, політику та суспільні зміни.
Але ось у чому проблема: вони зникають.
У той час як старі будівлі радянської епохи зносять, щоб звільнити місце для сучасних забудов, ці мозаїки руйнують або зафарбовують. Мова йде про твори мистецтва, на створення яких пішли місяці, а то й роки, і які зникають за один післяобідній день будівельних робіт. Мозаїка, яка пережила війни, зміни режиму та десятиліття негоди, може бути перетворена на уламки за лічені години лише тому, що забудовник хоче почати все з чистого аркуша.
Ця втрата має не лише естетичний, а й культурний характер. Кожна мозаїка розповідає історію про громаду, якій вона служила, про епоху, в яку була створена, та про руки, що її витворили. Коли ми втрачаємо ці твори, ми втрачаємо фрагменти колективної пам’яті, шматочки історії, які ніколи не вдасться відтворити.
Саме тому ми прагнемо задокументувати кожну з них. Наш архів наразі містить сотні таких мозаїк, ретельно каталогізованих із зазначенням їхнього місцезнаходження, історичного контексту та всієї інформації, яку нам вдається зібрати про їхніх творців. Ми систематизуємо їх за регіонами, десятиліттями та темами, створюючи таким чином вичерпний реєстр, який гарантує, що навіть якщо фізичний твір зникне, знання про його існування та значення залишиться.
Художники, які створили ці твори, походили з найрізноманітніших верств суспільства. Деякі з них були відомими майстрами, імена яких добре відомі у світі мистецтва. Багато інших працювали анонімно: їхній внесок не зафіксовано в офіційних документах, а їхній талант не визнавали режими, яким вони служили. Вони творили красу в складних обставинах — іноді з обмеженими матеріалами, часто під політичним тиском, але завжди з надзвичайною майстерністю та відданістю.
Кожна мозаїка, яку ми документуємо, — це перемога над часом. Кожна зроблена нами фотографія, кожна зафіксована деталь, кожна відкрита нами історія збагачує наше розуміння цього надзвичайного виду мистецтва та людей, які ним займалися. Ми зберігаємо не лише мистецтво — ми зберігаємо художній дух та історичну глибину громад у великих регіонах.
Але ми не можемо зробити це самотужки. Ці мозаїки можна побачити в містах, селах та сільських районах, що простягаються на території кількох країн. Вони знаходяться у переповнених пасажирами станціях метро, на стінах занедбаних громадських центрів, прикрашають школи, лікарні та робітничі клуби. Деякі з них є добре відомими місцевими орієнтирами. Інші ж приховані в місцях, про які знають лише місцеві мешканці.
Якщо ви знаєте про мозаїку радянської епохи у вашому регіоні — чи то величний громадський пам’ятник, чи то скромне оздоблення каплиці — ми хотіли б про це дізнатися. Надішліть нам фотографії, інформацію про місцезнаходження, а також будь-які відомості щодо дати створення чи автора. Навіть якщо ви вважаєте, що ми вже знаємо про неї, все одно поділіться цією інформацією. Додаткові фотографії, зроблені під різними кутами, при різному освітленні та в різні пори року, — все це збагачує наш архів і розширює наше розуміння.
Допоможіть нам зберегти ці історії, перш ніж вони будуть втрачені назавжди. Адже коли будівлю зносять, коли цю мозаїку руйнують, вона зникає. Жодна документація не може по-справжньому замінити враження від огляду цих творів наживо, але ми можемо принаймні гарантувати, що майбутні покоління дізнаються про їхнє існування, зрозуміють їхнє значення та оцінять мистецтво, яке лежало в основі їхнього створення.
Час підтискає. Бульдозери вже на підході. Але разом ми можемо зробити так, щоб ці чудові твори не були забуті.