Я заснував «Slavic Art Alliance», оскільки мистецтво для мене завжди було одним із найважливіших зв’язків зі світом. Ще задовго до створення цієї організації мене приваблювали візуальне оповідання історій, традиційні ремесла та творчі роботи, що дарують відчуття стабільності. Серед багатьох художніх форм, з якими я стикався під час своїх подорожей, мозаїка раз у раз виділяється як одна з найзахопливіших і найдовговічніших.

Я — американець, але на моє світобачення значний вплив справили численні подорожі. Я відвідав усі п’ятдесят штатів США та багато подорожував Європою, Близьким Сходом, Карибським басейном та іншими регіонами. Мої подорожі привели мене в Україну, Росію, Грузію, Японію, Італію, Єгипет, Шотландію, Ірландію, Мексику, Канаду, Ямайку, на Багами, в Гондурас та Об’єднані Арабські Емірати. Кожне з цих місць мало свої художні традиції та власну візуальну мову, але мозаїки раз у раз привертали мою увагу, куди б я не поїхав.

Мій досвід, набутий в Україні, Росії та Грузії, мав на мене особливо сильний вплив. У цих регіонах мистецтво мозаїки не обмежується лише музеями чи монументальними пам’ятками. Деякі з найвражаючих мозаїк можна побачити у повсякденному житті. Автобусні зупинки, пішохідні підземні переходи, будівлі в житлових кварталах та невеликі громадські споруди часто прикрашені вишуканими та продуманими мозаїчними візерунками. Навіть найпростіший зал очікування можна перетворити на щось візуально вражаюче.

Ця ретельність, з якою підходили до звичайних місць, справила на мене незабутнє враження. Ці мозаїки прикрашають повсякденне життя. Вони свідчать про переконання, що краса має бути доступною кожному, а не залишатися прерогативою елітарних інституцій. Стоячи на сільській автобусній зупинці або чекаючи на узбіччі дороги, оточений ретельно скомпонованими візерунками та зображеннями, я відчував глибоку повагу до митців, які вірили, що ці місця заслуговують на художню увагу.

Що робить ці твори ще більш примітними, так це те, як часто їхні автори залишаються невідомими. Багато мозаїк створювалися у співпраці, рідко або взагалі не підписувалися й встановлювалися без сподівань на визнання. Увага зосереджувалася на самому творі та спільноті, якій він служив. Сьогодні існує незліченна кількість мозаїк, про які немає жодних відомостей щодо того, хто їх спроектував, хто розмістив кожен елемент або які історії художники прагнули зберегти.

Моє захоплення цими творами ґрунтується на майстерності виконання, а не на ідеології. Слов’янські мозаїки демонструють виняткову технічну майстерність — від вибору матеріалів і колірного балансу до композиції. Обсяг роботи, що вкладається в них, просто величезний. Кожна плитка вирізається, розміщується та ретельно закріплюється. Навіть через десятиліття багато мозаїк зберігають чіткість, фактуру та емоційну силу, незважаючи на вплив погодних умов та плин часу.

Під час повторних візитів я помітив щось тривожне. Багато з цих мозаїк зникають. У кількох колишніх країнах Східного блоку реконструкція та міська реконструкція прискорили знесення старих будівель. У рамках масштабних заходів з декомунізації будівлі, пов’язані з минулими епохами, часто зносять або суттєво переробляють. При цьому мозаїчні твори мистецтва, вбудовані в ці споруди, знищуються без документації, збереження чи публічного обговорення.

Найбільше мене турбує те, що саме мистецтво рідко розглядається окремо від тієї структури, в якій воно існує. Автобусні зупинки, заводи, житлові будинки та громадські споруди замінюють, щоб звільнити місце для нових забудов, часто не зважаючи на мозаїки, вбудовані в їхні стіни. Ці твори тихо зникають, забираючи з собою майстерність, бачення та культурну пам’ять, які вони уособлюють.

Ця втрата не є абстрактною. Як тільки мозаїка зруйнована, її неможливо відновити. Матеріали можуть бути довговічними, але знання, контекст і майстерність художника є незамінними. Без фотографій, записів чи заходів з консервації цілі комплекси творів зникають з історії.

Це усвідомлення стало для мене поворотним моментом.

Альянс «Slavic Art Alliance» був заснований з метою розгляду мозаїки як виду мистецтва. Його місія зосереджена на майстерності виконання, матеріалах, символіці та культурній цінності. Мета полягає не в просуванні політичних наративів чи історичних ідеологій, а у визнанні та збереженні художніх досягнень. Ці мозаїки заслуговують на те, щоб їх розуміли в ширшому контексті світової історії мистецтва, а не відкидали чи знищували через мінливі обставини.

Мозаїки за своєю суттю є колективним творінням. Їх створюють по шматочках, часто силами команд майстрів, і проектують для спільних громадських просторів. Це робить їх особливо придатними для освітніх цілей, документації та громадської діяльності. За допомогою досліджень, фотографії, публікацій та просвітницької діяльності «Slavic Art Alliance» прагне забезпечити, щоб ці твори бачили, вивчали та пам’ятали.

Мої подорожі до Італії та Єгипту ще більше зміцнили це бачення. У цих регіонах традиції мозаїчного мистецтва ретельно зберігаються та викладаються, незалежно від епохи, в якій вони виникли. Ця повага до ремесла зміцнила моє переконання, що слов’янські мозаїки заслуговують на таку саму повагу.

Альянс «Slavic Art Alliance» створено з метою підвищення обізнаності. Ми прагнемо надавати доступну інформацію про техніки мозаїки, регіональні стилі та проблеми, пов’язані з її збереженням. Таким чином ми сподіваємося стимулювати глибокі дискусії про те, як громади цінують і захищають свою художню спадщину.

По суті, ця організація надихається почуттям захоплення. Захопленням митцями, які працювали з терпінням і ретельністю. Захопленням спільнотами, які інтегрували мистецтво у повсякденне життя. І захопленням тим, що мистецтво продовжує передавати красу навіть через довгий час після смерті своїх творців.

Створення «Slavic Art Alliance» стало для мене природним продовженням моєї багаторічної прихильності до мистецтва та подорожей. Ця організація уособлює прагнення вшановувати народне мистецтво скрізь, де воно існує, та гарантувати, що ці видатні мозаїки не загубляться в історії, залишившись непоміченими.