Я заснував «Slavic Art Alliance», оскільки мистецтво завжди було одним із найважливіших способів мого зв’язку зі світом. Ще задовго до створення організації мене приваблювали візуальне оповідання, традиційне майстерність та творча робота, що дарує відчуття стабільності. Серед багатьох художніх форм, з якими я стикався під час подорожей, мозаїка завжди виділяється як одна з найбільш переконливих і довговічних.
Я американець, але мій світогляд сформувався завдяки численним подорожам. Я відвідав усі п’ятдесят штатів США і багато подорожував Європою, Близьким Сходом, Карибським басейном та іншими регіонами. Мої мандри привели мене в Україну, Росію, Грузію, Японію, Італію, Єгипет, Шотландію, Ірландію, Мексику, Канаду, Ямайку, Багамські острови, Гондурас та Об’єднані Арабські Емірати. Кожне місце мало свої художні традиції та візуальну мову, проте мозаїки неодноразово привертали мою увагу незалежно від того, куди я їхав.
Мій досвід в Україні, Росії та Грузії мав на мене особливо сильний вплив. У цих регіонах мозаїчне мистецтво не обмежується музеями чи монументальними пам’ятками. Деякі з найвражаючих мозаїк зустрічаються у повсякденному житті. Автобусні зупинки, пішохідні підземні переходи, житлові будинки та невеликі громадські споруди часто прикрашені складними та продуманими мозаїчними композиціями. Навіть найпростіша транспортна зупинка може перетворитися на щось візуально чудове.
Така увага до звичайних просторів справила на мене незабутнє враження. Ці мозаїки підносять повсякденне життя. Вони демонструють переконання, що краса має бути доступною для всіх, а не зарезервованою для елітних закладів. Стоячи на сільській автобусній зупинці чи чекаючи біля дороги, оточений ретельно складеними візерунками та зображеннями, я відчував глибоку повагу до художників, які вірили, що ці місця заслуговують на художню увагу.
Те, що робить ці твори ще більш чудовими, — це те, що їхні автори часто залишаються невідомими. Багато мозаїк створювалися колективно, рідко підписувалися або взагалі не підписувалися й встановлювалися без будь-яких сподівань на визнання. Увага зосереджувалася на самій роботі та спільноті, якій вона слугувала. Сьогодні існує незліченна кількість мозаїк, про які немає жодних відомостей щодо того, хто їх розробив, хто розміщував кожен елемент або які історії художники сподівалися зберегти.
Моє захоплення цими творами ґрунтується на майстерності, а не на ідеології. Слов’янські мозаїки демонструють виняткову технічну майстерність — від вибору матеріалів до балансу кольорів і композиції. Витрачена праця величезна. Кожна плитка вирізається, розміщується та закріплюється з особливою ретельністю. Навіть через десятиліття багато мозаїк зберігають чіткість, текстуру та емоційний резонанс, незважаючи на вплив погоди та часу.
Під час повторних візитів я почав помічати щось тривожне. Багато з цих мозаїк зникають. У кількох країнах колишнього радянського блоку реконструкція та міське оновлення прискорили демонтаж старих споруд. У рамках більш широких зусиль з декомунізації будівлі, пов’язані з минулими епохами, часто зносяться або зазнають значних змін. У процесі цього мозаїчні твори, вбудовані в ці споруди, знищуються без документації, збереження чи громадського обговорення.
Найбільше мене турбує те, що саме мистецтво рідко розглядається окремо від споруди, яку воно займає. Автобусні зупинки, фабрики, житлові квартали та громадські об’єкти замінюються, щоб звільнити місце для нової забудови, часто без урахування мозаїчних робіт, вбудованих у їхні стіни. Ці твори зникають непомітно, забираючи з собою майстерність, бачення та культурну пам’ять, які вони уособлюють.
Ця втрата не є абстрактною. Після знищення мозаїки її неможливо відтворити. Матеріали можуть бути довговічними, але знання, контекст і майстерність художника є незамінними. Без фотографій, записів чи зусиль із збереження цілі масиви творів зникають з історії.
Це усвідомлення стало для мене поворотним моментом.
«Слов’янський художній альянс» було створено з метою приділення особливої уваги мозаїці як виду мистецтва. Його місія зосереджена на майстерності, матеріалах, символіці та культурній цінності. Мета полягає не в просуванні політичних наративів чи історичних ідеологій, а у визнанні та збереженні художніх досягнень. Ці мозаїки заслуговують на те, щоб їх розуміли в ширшому контексті історії світового мистецтва, а не відкидали чи стирали через зміну обставин.
Мозаїки за своєю суттю є колективними творами. Вони створюються частинами, часто командами майстрів, і призначені для спільних громадських просторів. Це робить їх особливо придатними для освіти, документування та залучення громади. Завдяки дослідженням, фотографії, публікаціям та інформаційній роботі «Slavic Art Alliance» прагне забезпечити, щоб ці твори бачили, вивчали та пам’ятали.
Мої подорожі Італією та Єгиптом зміцнили це бачення. У цих регіонах традиції мозаїки ретельно зберігаються та демонструються, незалежно від епохи, в яку вони були створені. Спостереження за такою повагою до майстерності зміцнило моє переконання, що слов’янські мозаїки заслуговують на таке саме ставлення.
«Slavic Art Alliance» існує з метою підвищення обізнаності. Ми прагнемо надавати доступну інформацію про техніки мозаїки, регіональні стилі та проблеми збереження. Таким чином ми сподіваємося стимулювати глибокі дискусії про те, як громади цінують і захищають свою художню спадщину.
У своїй основі ця організація керується захопленням. Захопленням художниками, які працювали з терпінням і точністю. Захопленням спільнотами, які вітали мистецтво у повсякденному житті. І захопленням медіумом, який продовжує передавати красу ще довго після того, як його творці пішли з життя.
Створення Slavic Art Alliance стало для мене природним продовженням мого багаторічного зв’язку з мистецтвом і подорожами. Це є зобов’язанням шанувати майстерність, де б вона не проявлялася, і дбати про те, щоб ці чудові мозаїки не були втрачені для історії без належного визнання.